Дзвони Чорнобиля вже 40 років сповіщають світу про страшну техногенну катастрофу. І якби не жертовний подвиг Героїв - ліквідаторів ядерної аварії - людства могло б і не бути…
26 квітня минає 40 років від дня Чорнобильської катастрофи. Для світу- це одна з найбільших техногенних трагедій в історії. Для України- це частина нашої пам’яті, нашого болю і нашої відповідальності перед тими, хто тоді опинився між катастрофою і мільйонами людей.
Для багатьох українських родин Чорнобиль не завершився у 1986 році. Він залишився у пустих містах і селах, у закинутих домівках і забруднених землях, у переселених долях, у медичних діагнозах і тяжких хворобах, у страхах батьків за долі дітей, у сімейних трагедіях та історіях, які передаються вже наступним поколінням….
Чорнобильська аварія показала, наскільки дорогою може бути зневага до безпеки і людського життя.
Сьогодні ми згадуємо ті страшні дні боротьби нашого народу з ядерною лавиною, про подвиг учасників ліквідаціі аваріі на ЧАЕС і про тисячі українських сімей, для яких Чорнобиль став не сторінкою з підручника історії, а частиною життя….
Працівники Вараської міської військової адміністрації взяли участь у заходах до 40- річчя памʼяті аварії на ЧАЕС, віддали шану Героям - ліквідаторам, помолилися у спільній молитві та поклали квіти до пам'ятника чорнобильській трагедії.
Пам’ять про подвиг ліквідаторів є нашим обов’язком перед минулим та фундаментом для безпечного майбутнього, адже уроки Чорнобиля набувають особливої гостроти через злочинний ядерний шантаж російського агресора. Ми бачимо, як ворог знову намагається зробити мир заручником небезпеки, нехтуючи життям мільйонів.
Памʼятаймо. Не забуваймо, якою ціною зберегли життя 40 років тому і якою здобуваємо сьогодні.