День пам’яті жертв Голодоморів

      Щороку у четверту суботу листопада згадуємо мільйони українців, які стали жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років,штучно спричинених росією

      Ця сторінка історії — глибока, незагойна рана для нашої нації. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим забрав у хлібороба хліб, перетворивши родючу українську землю на величезну братську могилу. Це був свідомий, спланований акт геноциду, спрямований на знищення самого духу українства, нашої ідентичності та нашого права бути господарями на власній землі.

       За ці роки нічого в росіян не змінилося. Вони просто вигадують нові способи вбивати безневинних українців, знищувати все українське, руйнувати минуле й сучасне… Той самий почерк зла — терор, масові вбивства, спроба стерти нас як націю. Тоді — голодом, сьогодні — ракетами, окупацією, тортурами.

      Сьогодні свічку памʼяті запалюють українці по всьому світу - хтось на вікно, хтось на площі, а хтось в окопі ….як памʼять про всіх наших безневинно убієнних  жертв, як нагадування про Геноцид та знищення українського народу росією не тільки в тому столітті, а й сьогодні…

      Кожного року, вшановуючи пам’ять загиблих від Голодоморів, ми даємо присягу, що збережемо правду про них. Боротимемося, щоб забезпечити справедливість й не допустити повторення геноциду.

     Свічка памʼяті - це наш вогник скорботи за усіма людьми, закатованими голодом. Це наш вогник пам'яті, який нагадує, за що ми воєюмо сьогодні. Це наш обов’язок перед мільйонами невинно знищених українців  — вистояти у війні. Наша зброя сьогодні — це не лише міць наших захисників, це і наша єдність, наше прагнення до свободи, яке не змогли вирвати ані кати, що діяли у 30-х роках минулого століття, ані їхні сучасні послідовники. 

      Памʼятаємо!

      Не забуваємо!