10 липня в Україні вперше відзначають День вшанування загиблого медика, аби вшанувати пам’ять медичних працівників, які загинули під час повномасштабної війни: медики на фронті та прифронтових територіях, які під обстрілами рятували наших воїнів, медики в тилу, які працювали під час тривог, в операційних без світла, у бомбосховищах.
Вони вдень і вночі боролися за життя маленьких і дорослих українців та українок, проте, на жаль, загинули самі. І таких медпрацівників – сотні.
За даними Ордену Святого Пантелеймона, за 3 роки великої війни росія вбила щонайменше пів тисячі українських медиків - це лікарі, медичні сестри й брати, молодші медичні працівники, бойові медики. Вони стали ціллю ворога на полі бою, у стабілізаційних пунктах, в операційних і кабінетах, на вулиці, вдома, на шляху до роботи.
У боротьбі за людські життя їх не зупиняло ніщо – зупинилися їхні серця, а сьогодні, 10 липня, о 14:00 у лікарнях та медичних установах по всій Україні пролунає сигнал – звук серця, що зупиняється, після – хвилина мовчання. У цей день у медичних закладах країни планується низка символічних акцій – порожні стільці з білими халатами, хвилина мовчання, білі свічки пам’яті, інсталяції, меморіальні таблички та інформаційні кампанії.
Це знак подяки, шани і скорботи за загиблими медиками.
Пам’ятаймо! Дякуймо! Шануймо!
Вічна і світла пам’ять загиблим медичним працівникам!